Матушко Ніна Іванівна
Освіта:
вища, Полтавський національний педагогічний університет
ім. В. Г. Короленка, 1982р.
Фах:
учитель історії
Кваліфікаційна категорія, звання:
спеціаліст вищої категорії,
« старший учитель»
Посада:
заступник директора з навчально – виховної роботи
Педагогічний стаж: 42 роки
Педагогічне
кредо:
У серце увійде лише те,
що йде від серця.
Ми маємо справу з найскладнішим неоцінним,
найдорожчим, що в житті, - з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності,
мистецтва,
мудрості залежить її громадянське й
інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя
В. О. Сухомлинський
Проблема
над якою працюю:
Тема «Циклові
шкільні методоб’єднання як форма роботи
щодо удосконалення
професійної майстерності
педпрацівників»
Мета:
формування сукупності теоретичних і практичних вмінь для безперервного процесу
саморозвитку та самовдосконалення вчителя через шкільні методичні об’єднання.
« Один з секретів педагогічної
творчості полягає в тому, щоб збудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу
власної роботи»
В.О.Сухомлинський
Сьогодні затребувані ті вчителі, які володіють
педагогічною технологією та крокують в ногу з сучасністю. Бо основна роль
учителя сьогодні – не лише дати певну суму знань учневі, а й навчити його
вчитися, самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці. Тому
сучасність ставить високі вимоги до професійності вчителя, який повинен бути
готовим до змін, відкритим до новацій, стати творцем, дослідником,
експериментатором.
Виконати це завдання можна лише тоді, коли добре
організовано методичну роботу. У школі діє методична рада, п’ять методичних
об’єднань, серед основних завдань яких – пошук оптимальних форм удосконалення
майстерності педагога.
Педагогічний
колектив працює над пошуком і впровадженням інноваційних навчально – виховних
технологій, акцентуючи увагу на творчості та розвитку особистості. Важливими
умовами досягнення успіху колективом завжди були і залишаються поступовість
дій, ґрунтовна теоретична підготовка педагогів і адміністрації, зворотній
зв'язок між ними. У роботі утвердився дослідницький підхід, сформувалася
система використання діагностування та анкетування.
Кожний
учитель – неординарна особистість, яка здійснює навчання на високому рівні
складності, але при цьому намагається створити атмосферу довірливого
спілкування, забезпечити варіативність з урахуванням методичної проблеми школи.
Тому,
незважаючи на те, що підвищення якості освіти залежить від багатьох факторів, а
діяльність методичної служби багатопланова, ми сьогодні зупинимось на
підвищенні професійної майстерності педпрацівників через шкільні МО. Бо на
формування якісно нового педагога налаштована вся система роботи МО, яка спонукає
кожного вчителя до підвищення свого
фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу
педагогічними знахідками; дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної
майстерності у старших і досвідченіших колег; забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу
творчості, прагнення до пошуку.
Учительська
професія поєднує в собі дві спеціальності. Кожен учитель є спеціалістом з того
предмета, який він викладає, і, крім того,- педагогом – вихователем.
Невипадково Л. Толстой рекомендував учителеві глибоко знати і любити предмет,
щоб знаннями виховувати учнів.
А знання чинять позитивний виховний вплив на учня
тільки за певних умов: коли вчитель зуміє створити на уроці відповідний
емоційний настрій; коли учні усвідомлюють необхідність у знаннях не тільки
сьогодні, а й для майбутнього.
«У головному – єдність, у суперечці – свобода, в
усьому – любов»
( М.
Кузанський)
Рецепт учительської молодості
Систематично вживай
бальзам мудрості,
коктейль творчості,
каву бадьорості,
відвар пунктуальності,
настій терпимості,
екстракт людяності.
Приймай зранку та ввечері –
і будеш вічно молодим, учителю.
